НОВИ САД – Нєдзелю, 22. фебруара, после длугей и чежкей хороти, у Петроварадинє умар Штефан Гудак, наш визначни учитель, писатель, новинар, публициста, роботнїк у култури и театре.
ГУДАК, Штефан (Миклошевци, Горватска, 6. І 1931).
Штефан Гудак як учитель и управитель школи у Петровцох (1955-1969). Пише приповедки, романи, драми, радио-драми и литературну критику. Сотрудзовал и свойо роботи обявйовал у часописох: Пионирска заградка", "Нова думка" и "Шветлосц. Ношитель є вецей литературних наградох як и дружтвених припознаньох (Бронзова плакета Општини Вуковар за досяги на полю ширеня култури). Прекладал зоз словенского на руски. Заступени є у антологийох: Слунечни роки, Глїбока бразда , Там коло Дунаю, Шлїд часу, Розходи у ровнїни , Поезия и проза Русинох и Українцох у Горв атскей .
У учительскей школи обовязкови инструмент за шицких школярох бул клавир. Штефан Гудак, попри клавира овладал и зоз граньом на гармоники. Уж у трецей класи, Гудак зоз групу школярох истей класи, Наташу Гирйовати и Леону Голик, Шиме Копляром и Йосипом Кубатком порядно участвує на школских програмох зоз українскима танцами и писнями. Виводзени танци "Козачок" и "Гони витер" и дует Наташа Гирйовати Леона Голик шпивали писню .. ой не ходи Грицю" комбиновану зоз писню "Лучше було". Школяре осиєцкей учительскей школи нащивйовали и околни валали, а українски шпиванки и танци обовязково охабяни за конєц, як цошка цо було найатрактивнєйше. Спомнути штверо школяре танцовали и шпивали а Штефан Гудак грал, односно провадзел писнї на гармоники.
Як учитель у Петровцох уключує ше до роботи КПД «Яким Гарди" и спортского дружтва "Партизан". З оглядом же Петровци мали орхестру и розвити музични живот, а тиж так танєчну и театралну дїялносц, уключує ше до роботи театралней секциї як сценограф, а у рамикох музичней активносци роби зоз шпивачами (соло, дуети, групи шпивачох).
Формує младу тамбурову орхестру, котра ше познєйше приключує гу .... постояцей орхестри. Роби у Читальнї, член є Организацийного одбору за добудов Дома КПД "Яким Гарди" и єден зоз организаторох роботи на його вибудови. Иницятор є и организатор вибудови Огньогасного дома вєдно зоз тедишнїма предсидателями Миколом Тотом, односно Янком Тиркайлом. Предсидатель є Литературней секциї КПД "Яким Гарди", познєйше Дружтво сримских писательох, а хторе инициятор формованя Союзу Русинох-Українцох СР Горватскей (познєйше Союзу Русинох и Українцох СР Горватскей).
По потреби и сам режирал и ґлумел. Длугорочни є режисер Петровцкого дзвону централней манифестациї Русиноинох и Українцох РГ. На роботу до Рускей редакциї Радио Нового Саду преходзи 1969. року пре утаргованє Основней осморочней школи у Петровцох. У рамикох новей организациї школства у СР Горватокей Штефан Гудак ше упарто закладал же би школа у Петровцох остала самосгойна як єдина школа у тедишнєй СР Горватскей, котра пестовала виучованє руского язика и култури, медзитим нє достал полну потримовку општини, як анї дзепоєдних людзох котри теди у месце заберали политични и дружтвени функциї. Найвекши твори котри учитель охабел споза себе за Союз Русинох и КУД «Яким Гарди» то 85.роки културно-просвитней и уметнїцкей роботи у Петровцох и 35.роки Петровцского дзвону на котрим му шицки петровчанє зоз полноти свойїх шерцох барз подзековни. ВИЧНА МУ ПАМЯТ!
