ОРАХОВИЦА - У орґанизациї Союзу Русинох РГ зоз финансийну потримовку Совиту за национални меншини РГ отримане совитованє 8 округли стол( под назву «Руснаци вчера нєшка, ютре». Совитованє тирвало два днї од 16. По 18. октобер того року а прейґ штерацец учашнїкох було змесцено у едукацийским обєкту осиєцкого Червеного крижа Меркур у Ораховици.

И того року на штвратим совитоваю у Ораховици ше позберали назначнїйши дружтвени, политички, просвитни и културни роботнїки хтори хвильково робя у руских кругох у РГ, представїки младих зоз нашей держави, их госци зоз иножемства * подпредсидатель Националного совиту Русинох Сербиї Йовґен Мудсри и др. Саша Сабадош историчар и виглєдовач рускей историї (. Окрамну чец нам указал и сам предсидатель Совиту за национални меншини Александар Толнауер хтори отримал преподаванє в соботу 17. oктобра дополадня.

Mета Совитованя першенствено була у розпатраню терашнього станя и предкладаню ришеньох вязаних за квалитетнєйше витворйованє парвох и шлєбодох рускей националней меншини през розвуванє иснуюцих формох и стварямню нових механизмох повязованя рускеих здруженьон медзи собу и других меншинских здруженьох.

За нас барз значне змоцнєнє сотруднїцтва зоз Руснацами прейґ гранїци цо барз значне пре уключованє РГ у процесох евроинтеґрацийох. Нужне змоцньованє медийного простору у нашей жеми и ширше и презентованє руского язика на радию и телевизиї и у других медийох. Активно уключованє орґанизацийох цивилного дружтва у розвиваню политики на националному, реґионалному и локалному уровню и стварянє условийох за потримовку цивилних дружтвох.

В соботу доплоадня предсидателька Союзу Дубравка Рашлянин привитала шицких присутних и слово дала еменинтому госцови зоз Войводини, др. Саши Сабадошови хтори зоз историйного боку дал толмаченє назви Русин зоз хторим ше нашо предки приселєли на нашо простори. У викладаню виложени кратки препатрунок историї Русинох од покресцованя Києвскей Руси 988. року по сучасну историю Руснацох бувшей Югославиї. Визначени вецей окреме важни подїї за историю Руснацох на тих просторох, як цо то формованє Руского народного просвитного дружтва (РНПД) 1919. року, зоз чим почина орґанизовани културни живот Руснацох у Южней Панониї, вец обявйованє Ґраматики Гавриїла Костельника 1923. року, з хтору почина кодификация язика бачванско-сримских Руснацох, як и найважнєйши подїї периоду после Другей шветовей войни, як цо то наприклад формованє Рускей матки 1945. року, снованє Союзу Русинох и Українцох Горватскей и други. Дати акцент и на двох вирских унийох, Брест-Литовскей зоз 1596. року и Ужгородскей зоз 1646. року, хтори формовали релиґийни идентитет, медзи иншима, и Руснацох у Бачкей и Сриме, як грекокатолїкох, понеже праве грекокатолїцизем у велькей мири допринєсол очуваню националного идентитету Руснацох на тих просторох.

Нє менєй значне и знаходзенє Руснцох на подручу Бачкей и Сриму на хторим наш народ зачувал свой вирски и национални идентит од штредку осемнастого вику. Руснаци грекокатолїки и вира и церква тиж так помогли у чуваню єства у обставинох войнох и других миґрацийох на териториї южного Баклана. По законченю уводней расправи пан Сабадош дал нагоду присутним же би роздумали о поведзеним и поставели му даяки питаня.

Други значни викладач бул предсидатель Совиту за национални меншини у Влади РГ Александар Толнауер. На початку свойого викладаня вон привитал присутних з боку Совиту за национални меншини и 8 активних сбаорских заступнїкох хтори члени Совиту. Толнауер бешедовал о самей функциї Совиту хтори осноавни 2002. року у як кровне меншинске цело понеже слово о єдним орґану Влади чишлї попри 8 саборских заступнїкох ище 7 значних особох зоз шорох меншинох. Скорей Совиту до 1997. Року исновал лєм Владин совит як савитодавне цело, алє кед Горватска приступела прегваряню за уход до Европскей униї єдна зоз точкох хтори требало виполнїц було и ришованї меншинского националного питаня. Специфичност нашей жеми и у тим же ше у Отечественей войни найвекша национална меншина нашла наспрам векшинского народу. Шицки национални меншини маю можлєвосц ришовац нєстраначки питаня прейґ Совиту за национални меншини, а найзначнєйше праве то же у нас национални меншини маю можлївосц уплївовац на политички живот жеми. У Европи кажди хто плаци порез ма право буц политично заступени а тото правило вредзи и у нас. На каждей схадзки Влади присутни голєм єден член Совиту за национални меншини и анї єдно одлученє Влади ше нє преводзи без информованя Совиту. До формованя Совиту меншини зоз буджету доставали коло 20 милиони куни за шицки програми, а на приклад лєм прешлого року за програми културней аутономию, шклство и други потреби видвоєно коло 184 милиони куни. Таки средства окрем Италиї нє видвоюує анї єдна жем у ЕУ. Тиж так треба знац же средства хтори ше видвоюю за меншини у буджету ше водза як донациї. Билатерални одношеня маме зоз 6 жемами. Совит державне цело, а Ради и представитрелє националних меншинох вибрани на уровню локалней самоуправи * општини, городи, жупаниї(. Ради маю совитодвну улогу, вони ше нє требаю занїмац зоз фолклором алє би требали обезпечиц другим здруженьом условия за фолклор. Кед Рада замеркує же даєден общи акт на локалним уровню принїшени на чкоду меншини хтору заступа вона ше писмено обраца надлежному министерству, а вец ше далїй обвисцує Совит. Совит нє финнасує Ради алє културну аутономию по критерийох хтори шицки меншини длужни виполнїц. Пенєжи за хтори ше прегваря зоз Владом ма фундамент виключно у звитох як тоти пенєжи потрошени. Министер финансийох и предсидатель влади розпатраю тоти звити.

У нашей жеми нє иснує стратеґия управляня разликами. Кажда ґрупа ма свойо интертеси и медзи меншинами може присц до конфликтох, а задача Совиту контроклованє у напряму права за шицки супротносци хтори маю биц ускладзени на хасен шицким гражданом и припаднїком националним меншином у РГ. Ми жиєме у єдним дружтве зоз менталним склопом другого часу и то нам завадза. У Совиту муши буц довиря до системи, а кажде довирє у себе ноши и одредзени ризик гуторел Толануер. Часи хтори приходза буду признавац лєм знанє место традицийного и здобутого права.

Лела Дютко ше опитала яки обставини зоз дуплим правом гласа на цо Александар дал одвит же зме шицки записани до бази виберанкових податкох и на биралишту мушиме глєдац лїстину за меншини. Уставни суд утаргнул позитивну дискриминацию за меншини.

Мийо Шайтош ше опитал цо зоз препоруком же би припаднїки националних меншинох мали предносц коло запошльованя.

Толнауер одвитовал же першенство маю бранителє, самохрани мацери и национални меншини алє лємн у правних целох и державней управи. Условиє же би ше припаднїк националней меншини коло приявлоьованя поволал на тот члан закону и же би конкуровал под истима условиями.

Лела Дїтко поставела питанє довиря спрам здруженьох и роботи у здруженьох бо виходзи же довирє у их роботу слабе и критериї вше чежши.

Толнаер одповед же критериї прилагодзени ЕУ и вони составна часц финасираня у цивилним дружтве цо значи же кажда приредба и кажда проба нєодлуга буду мушиц буц снимени на видео же би ше видзело число людзох. У РГ иснуї коло 53000 здруженьох зоз хторих ше три штварцини финасира зоз буджету. Останє лєм 5000 до 6000 здруженьох. Совит на боку здруженьох алє критериї нєблаґаюци.

Дубравка Рашлнин ше опиатала чи єст шанси же би ше КУД а национални меншини видвоєли зоз критерийох. Одвит бул кратки же то нєможлїве.

Агнетка Балатинац ше опитала чи национални меншини можу буц заштицени як национална баштина РГ.

Толнауер дал одвит же зменшано 35% средствох за шлєпих, 25% за инвалидох, а лєм 3% за меншини. Нюхто од нас нє по заниманю меншина, я нє Жид по занїманю як цо нїхто зоз вас нє може буц Руснак по занїманю цо значи же свойо интереси штитиме добродзечнє.

Було питаня вязаних и за предаванє продуктох и єдлох на виставох як и цо будзе зоз гевтима здруженями хтори на час нє ускладзели статут зоз Законом о здруженьох.

Одвит бул ясни кратки же ше всцераю зоз реґистра здруженьох, кед ше пререґисртрую и почне им чечиц треци рок иснованя од пререґистрациї будуи мац право аплицирац за средства.

Соботу пополадню три роботни цела мали окремни схадзки. Предсидательство Союзу мало звитну схадзку як и приношенї плана роботи за наступни пеиод. Актуални политични питаня за руску националну меншину ришовали представнїки националних меншинох у местох и представителє Радох а окремну схадзку мали представителє просвити и информованя вєдно зоз младима.

В нєдзелю принєшени звити и закйлюченя о роботи. Медзи иншим присутнима ше представел и госц зоз иножемаства Йовген Мудри, подпредсидатель Националного совиту Сербиї бешедовал о обставинох и финансованю у хторих тераз жию Руснаци у Войводини. Як и у нас на жаль и там асимилиация моцна та ше вшелїяк треба намагац затримац дзеци. То можлїве зоз пинаньом цикавих змистох, прекладаньом рисованих филмох и подобного. Тиж так понукли нам сотруднїцтво зоз их здруженями як и ширше.

Нашо млади нї чувствую хасен рускей бешеди, алї им треба частейше понукац можлївосц у други штртедки дзе им руски язик будзе од хасну як цо то на приклад у Словацкей и Польскей.

Округли стол порушал велї цикави питаня опстойносци рускей нациналней меншини у РГ и наздаваме ше до пиятого ювилейного стретнуца наступного року голїм даєдне пиатнє достанє квалитетни одвит.